prokip

На моєму Вордпресі раніше був опублікований перелік "Секретів" - сумарна мудрість про найважливіші в житті речі або принаймні про частину цих найважливіших.

Секрети щастя (те, в чому ніколи не можна бути довершеним попри всю простоту цих принципів) - http://damitrianism.wordpress.com/2012/02/10/the-secrets-of-happiness/

Секрети неконфліктності (те, в чому я, на власну думку, дуже спрогресував останнім часом) - http://damitrianism.wordpress.com/2011/08/18/non-conflict/

Секрети стресостійкості (те, в чому мені самому ще потрібно розвиватися) - http://damitrianism.wordpress.com/2011/12/02/stress-tolerant/

Секрети тайм-менеджменту (те, в чому я та інші люди вважають мене справжнім майстром) - http://damitrianism.wordpress.com/2012/01/15/time-management/

Мій ЖЖ переходить в новий режим. Віднині я тут публікуватиму щодвотижневі тематичні дайджести із записів, які я роблю на Вордпрессі. Також, до кінця місяця я таки позакриваю/повидаляю більшість старих записів.

***

Цей, перший, дайджест буде присвячено Могилянським скандалам, які відбулися за останній рік. Тільки тих, що стали надбанням більш-менш широкої громадськості, в тому числі, внутрішньомогилянської, я нарахував 7 штук. Ще кілька додалися би, якби ми детальніше почали колупатися в земельних претензіях до Могилянки, скандалах з пральним порошком.

Минулого літа Сергій Миронович Квіт підписав хвалебного "листа Януковичу від української інтелігенції". Натовпи лютих "щирих уркаїнців" загидили тоді йому весь блог, бо він мовляв продався режиму. Насправді ж виявилося, що це була просто писулька від когось невідомого, хто вправно скористався довірою Сергія Мироновича до імені Ольги Богомолець (що була ніби ініціатором листа). https://damitrianism.wordpress.com/2011/08/05/comment-kvit/

Ще літо не встигло закінчитися, як трапився скандал в Студколегії. Голова СК Рома Потеряйко пішов на зустріч із Сулімою (заступником міністра освіти), а газети написали, що СК повністю підтримує і любить курс Табачника. Далі було неясно, здавалося, що Рома намагався відмитися від цих слів, але з якихось причин він почав публічно висловлюватися на захист МОНСМу. https://damitrianism.wordpress.com/2011/08/08/mohyla-scandal/

На початку навчального року на роботу не вийшов Сергій Куделя, один із могилянських викладачів, що відомі своєю палкою критикою Могилянки та звинуваченнями адміністрації в корупційних діях. Не вийшов, бо поїхав в нормальну країну під назвою США відпочивати від українського маразму. https://damitrianism.wordpress.com/2011/09/03/%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%96/

Потім трапилася Даша Степаненко, яка від імені могилянців погладила Табачника по обличчю букетом. Як і пророкувалося, зараз про неї ніхто не чує і не знає, бо вона була потрібна Дімі Корчинському лише для одноразової провокації проти нашого універу. Мало влада Дімі заплатила, з бюджетом на чорнуху погано в цьому навчальному році.
https://damitrianism.wordpress.com/2011/09/26/%D0%B4%D0%B0%D1%88%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/

На початку жовтня член СК Шакро побив студента Сяву за те, що той писав гадасті про відвідувачів корабликів та інших могилянських тус. Ну і шо тут такого, спитаєте ви? Та те, що на судилище до декана, окрім учасників подій, прийшли представники опозиційного до СК блоку "Кафедра Комільфо", які почали погрожувати, що зіллють на Могилянку компромат по всіх школах, якщо Шакра не видалять... ну хоча б звідкись. https://damitrianism.wordpress.com/2011/10/03/face-fighting/

Потім був період відносного мовчання. Здається, саме в цей час один викладач з факультету права написав якогось викривального листа на Інну Совсун, викладачку кафедри політології, але адміністрація поставилася до листа з гумором.

В лютому відбулася виставка "Українське тіло". Ну, це ще дуже свіжа новинка, тому тут в двох словах: Квіт виставку закрив, при цьому не надавши юридично довершеного пояснення, ліваки протестували, Квіт намагався домовитися з ними...
https://damitrianism.wordpress.com/2012/02/13/%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F/

І врешті-решт, це призвело до закриття Центру візуальної культури, за який заступалися і Жижек, і Нью-Йорк Таймс. Тіки нашим могилянським фашистам все одно, бо вся адміністрація у нас - фашисти, і викладачі теж, і старости теж, і я фашист, і взагалі у нас не університет, а тюрма... чи принаймні так думають наші ліваки. https://damitrianism.wordpress.com/2012/03/29/%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C12/

Страшно подумати, з якої дірки шо у нас далі вирине, головне - тримати бойовий молот напоготові.

Хто ще не бачив англомовний випуск Епізодів Могилянської Школи Журналістики? Ану бігом дивитися! Там я ведучий, розкадровка котіків на Пейзажній алеї та антиреклама України!

Школа журналістики таки демотивує. Якщо не від того, щоби ставати журналістом, то точно від того, щоби всерйоз над чимось напружуватися. Дивно, правда? Адже для нас навпаки створили всі умови для роботи 24/7 без канікул та обідів. Гадаю, проблема в тому, що рідко хвалять та і рідко взагалі повідомляють оцінки, принаймні майже ніколи не роблять це одразу. Відтак виникає враження, що винагороди за старання немає жодної і тоді вступає в дію рацоінальна логіка "Навіщо платити більше?". І ось я вже майже в усьому слідую вченням моєї матері.

Вже аж страшно, наскільки наплювательськи я дивлюся на ризик незараху - якшо вже він трапиться, то я собі раду дам. А от трійки отримувати було би сумно. Особливо за сюжети, адже і попередні роки, і чимало з моїх колег за меншої кількості сюжетів мають вищі бали за мене. Та навіть якщо так - мої розум та тіло бунтують шляхом революційно лінивого відлежування. Через Євро не буде канікул? Хха! Та я тоді взагалі приходити в Академію перестану! :)

Я зробив ще одну круту штуку в політичній рубриці! Цього разу це розмова з гостем в студії... з Олегом Ляшком... :) 
http://damitrianism.wordpress.com/2012/02/24/js-diaries-day-110/

Я вперше зробив свій власний політичний огляд, навіть цілу політичну рубрику! Подивитися її можна в останньому випуску "Епізодів", які ми робимо в нашій школі журналістики. Чесно, для мене найбільша радість, що люди сміялися під час моєї рубрики. І ще пару моїх колег її похвалили під час обговорення. В цілому, єдина претензія була до того, що відео ми знімали не самі, але тут вже вибачайте, буду працевлаштованим журналістом - буду їздити, в тому числі закордон, і знімати все підряд, щоби було власне відео, а поки що... поки що я задоволений з того, що я можу зробити хороший продукт.

І коли я кажу, що дякую тим, хто працював зі мною, я дійсно це маю на увазі. 

І ще один шмат ідіотизму від придурків зі славістичного університету: